Дистанційне навчання

Дистанційне навчання з 16.03 – 13.04.2021 

Д-21

Ритміка

 

Музично-хореографічні традиції України у дошкільній освіті на сучасному етапі.

Спрямовуючи свій погляд на глобальні реалії третього тисячоліття - наднаціональний віртуальний простір, потужні інформаційні потоки, тотальну технізацію - мусимо бути свідомі того, що вони, змінюючи людську життєдіяльність, не здатні замінити всеосяжного, без перебільшень, впливу мистецтва на зародження особистості в дитини, становлення її індивідуальності, розвиток сприйнятливості почуттів, реалізацію обдарованості, мистецтво здібностей, тощо.

Відомо, Що матерії загалом, та людині зокрема, властивий творчий імпульс, тому така провічна її потреба в актуалізації власної креативності на усіх вікових етапах, починаючи з дошкільного дитинства. А тому, зрозумілі й намагання сучасної педагогіки знайти оптимальні шляхи її розвитку в українських дітях.

У цьому контексті є актуальною проблема створення сприятливих умов для творчого розвитку дітей на мистецьких засадах через належне нуково-методичне оснащення дошкільної освіти, а саме через розробку та упровадження нових освітньо-виховних програм і навчально-методичного забезпечення таких програм.

„...Держава визначає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.Закон України „Про національну освіту".

У сучасній психології та педагогіці утвердилася думка: кожна дитина різнобічно обдарована. Усім батькам хочеться вірити, що особливий дар, яким у давні часи наділяли музи не багатьох обраних, передався і їхній дитині. Але чи кожне обдаровання вдається своєчасно виявити, розкрити, розвинути? Чи завжди таке гуманне завдання як одне із першорядних, поставало перед працівниками дошкільної ланки?

Естетичне виховання засобами хореографії.

Результати естетичного виховання засобами хореографії, як і будь-якого іншого, залежать від методів викладання. При правильно обраній та науково обґрунтованій методиці, що будується з урахуванням єдності форми і змісту при провідній ролі змісту, природні задатки дитини виявляються, розвиваються, формуються різносторонньо.

Методика перебуває в постійному розвитку, змінах, збагачується новими методами і прийомами відповідно до вимог часу. Педагог повинен постійно стежити за змінами в методиці і розвитком її, оскільки застосовування шаблонних, застарілих прийомів може призвести до того, що у дитини буде знищено творчу основу її інтелектуального розвитку. Успіх викладання можливий тільки тоді, коли педагог у своїй роботі користується різноманітними прогресивними методичними прийомами, які спираються на науково-теоретичні положення, що підлягають єдиним принципам дидактики.

Головне у вихованні - це уміння педагога включити в роботу різні аналізатори, які збуджують думки і почуття дитини. І. Сєченов зазначав, що коріння думок у дитини лежить у почуттях, а К. Ушинський вказував: «Якщо ви бажаєте, щоб дитина щось добре засвоїла, то примусьте брати участь у цьому засвоєнні якомога більшу кількість нервів. При такій дружній взаємодопомозі всіх органів в акті засвоєння ви переможете найледачішу пам'ять».

Застосовуючи відповідні методичні прийоми, педагог успішно може вирішити це важливе завдання. Наприклад, при вивченні рухів йому слід підібрати такі ігрові завдання, зміст і образи яких активізують думку, викличуть у дітей ряд почуттів, пов'язаних з роботою уяви, якістю сприйняття, уваги, фантазії і т. ін., що в свою чергу викликають естетичні переживання і, отже, включають емоційну сферу. Без комплексного навчання, що залучає найбільшу кількість почуттів, виховання буде беззмістовним, формальним, пригасить емоційну сферу дитини. Тому матеріал, навіть його окремі елементи, педагог повинен подавати в ігровій формі, бо прагнення до навчання, відповідної роботи у дітей, особливо дошкільнят, поєднується з прагненням до гри.

Для того, щоб діти могли не тільки проявити, але й застосувати при виконанні завдання засобами танцю викликані ним почуття, необхідна, перш за все, їхня зацікавленість не тільки цим завданням, а й усім навчально-виховним процесом. Вирішальна роль у вихованні інтересу до занять з хореографії залежить тільки від педагога, від тих методів, які він застосовує. Насамперед − це створення атмосфери, в якій дитина може радісно і невимушено працювати без надмірних зусиль. У дошкільнят праця обмежена, тому важливі не її результати, а сам процес.

Яким би незначним не був результат, педагог повинен підтримувати зусилля дітей, стимулювати їх. Перед дитиною ставиться ясна і доступна мета.

 

 

Організація занять з урахуванням вікових особливостей

Перевантаження дитини настає коли дитина тривалий час стоїть біля станка ( класичного екзерсису «а одну руку ) не слід давати багато часу в одному ритмі, треба чергувати ( переключатися ) на більш легкі м'язові зусилля; при виворотності стопи, стрибки, швидкість рухів,швидкість ходи. Кістково-м'язовий зв'язковий апарат слабкі, постійно розвивається, не слід перевантажувати. Ще недостатньо розвинуті стопи ( 23° ), або паралельні. Це зумовлено співвідношенням частин тіла і центром ваги - розгортання стопи з віком збільшується. Вправи давати у І або III позиціях. Поступово розвивається стрибок. Паралельно з віком зростає швидкість ходи.

У молодшому віці відбуваються зміни у невовій діяльності дитини. Процес збудження переважає над процесом гальмування. Відчуття сприйняття розвинено інтенсивно и випереджує розвиток мислення. Також в молодшому віці ще домінує ігровий рефлекс - це особливість сприйняття дитиною. Він є засобом в розвитку, тренуванні і діяльності всіх функцій нервової системи. Цей період розвитку фантазії і уяви.

Можливості в системі навчання та виховання відкриваються більше в старшому віці. Молодший період - домінує ігровий рефлекс (4-6 років ); 5 - 7 років - підвищується роль слів, підсилюється значення усвідомленої дії; 7 років - сила рухливість, врівноваженість, концентрується гальмування.

Гра - є засобом тренування дитини без особливого навантаження це підготовка до майбутньої діяльності, близькість гри до праці. Ігрові завдання підбираються за віком.

Заняття проводяться у груповій та індивідуальній формі. Варіантом може бути урок.

Мета уроку є ознайомлення, навчання, закріплення. Тривалість уроку - 45 хв.; не перевтомлювати дітей, не розсіювати їх увагу. Матеріал різноманітний, не затримувати увагу на одному рухові; між частинами уроку треба робити паузи, щоб переключити увагу дітей.

Д-11

Дистанційне навчання з 16.03 – 29.04.2021

Музичне мистецтво з методикою виховання

 

Основні музичні жанри. Методика музичного виховання

Змістом музики є узагальнений, сконцентрований моральний досвід людства, отже, через музику людина пізнає й оцінює його. Багатогранний людський досвід, що розкривається в музиці, виступає у свідомості людини у певному моральному висвітленні завдяки емоційно-оціночним реакціям. Для того, щоб музика виконувала свою виховну роль, треба з раннього віку навчити дитину сприймати і переживати життєвий зміст музики. Втілення цієї ідеї у програмі - конкретизація у трьох основних сферах музики « трьох китів» - пісні, танцю, маршу, які є найпоширенішими, найбільш масовими і найдемократичнішими жанрами музики. Перед дітьми вони постають як фундамент музики. Завдяки знанням про розвиток цих основних сфер у школярів формується певне орієнтування у музиці.

Методика музичного виховання як наукова дисципліна вивчає загальні закономірності педагогічного процесу на матеріалі предмета « Музика», завдання, зміст, організацію, форми і методи роботи з молодшими школярами на уроках музики та в позаурочний час. Методика музичного виховання належить до окремих методик, бо в ній навчально-виховний процес в основному реалізується засобами одного виду мистецтва - засобами музики. Вона безпосередньо пов'язана з галуззю вікової педагогіки, бо присвячена музичній діяльності дітей молодшого віку. Мета курсу - підготувати учнів педагогічного училища до музичного виховання молодших школярів на уроках музики та в позаурочний час, допомогти ширше використовувати виховні можливості музичного мистецтва.

Завдання курсу методики музичного виховання - показати майбутньому вчителю шлях реалізації навчальної програми у процесі занять з учнями молодшого шкільного віку.

Поняття про музичну форму

Найперше треба звернути увагу на одночастинну форму, тобто таку, яка не членується на явно виражені самостійні розділи і характеризується єдиним, безперервним у своїй основі розвитком музичного матеріалу.

До найпростішої одночастинної форми належать інструментальні твори - мініатюри або пісні без приспіву. Звичайний обсяг - 8 тактів, іноді - від 4 до 18 тактів.

Проста двочастинна форма складається з двох частин, кожна з яких є простою одночастинною формою. Такі пісні з приспівом або танцювальна музика. Частини можуть бути контрастними.

Проста три частинна форма обов'язково передбачає симетричність побудови, яка складається з першої частини, середини і репризи. Перша частина являє собою просту побудову - звичайно період. Середня частина більшою чи меншою мірою відрізняється від крайніх частин.

Складна дво - і три частинна форми. В них кожна частина містить більш широкий розвиток, може бути просто двсн1 або тричастинною формою. Складна двочастинна форма: Ноктюрн соль мінор Ф.Шопена.

Опера - синтетичний художній твір, зміст я кого втілюється засобами музичної драматургії у сценічних музично - поетичних образах. Опера органічно поєднує в театральному дійстві вокально-інструментальну, хорову музику, драматургію , образотворче мистецтво.

Балет - вид сценічного мистецтва, зміст якого розкривається в танцювально-музичних образах. Витоки його - у народних танцях. Балет як мистецтво належить до театральних жанрів

Ораторія    багаточастинний твір для для солюючих голосів, хору і оркестру.

Ораторія нагадує оперу, бо має закінчені музичні номери Основою для ораторії слугує певний сюжет. Рондо − музична форма, яка ґрунтується на багатократному, не менше трьох разів, повторення однієї й тієї і самої теми , з яким чергуються інші розділи - епізоди.

Сонатна форма - музична форма, основана на зіставленні й розвитку двох тем.

Сонатна форма складається з 3 розділів:

1 - експозиції - зав'язки дій.

2 - розробка - драматичний центр сонатної форми.

3 - реприза - розв'язка дії

Пісенний репертуар, вимоги до його підбору

Репертуар - найважливіше, стрижневе питання творчого колективу. Вміло підібраний, високохудожній репертуар забезпечує творчо - активне життя хорового колективу, постійно підвищує виконавську майстерність .

Як хору в цілому, так і кожного окремого виконавця зокрема. Але вчитель може доповнювати і змінювати репертуар програми залежно від підготовленості класу, місцевих традицій, появи нового дитячого репертуару.

Безперечно, один з головних критеріїв у питанні добору репертуару психофізіологічні можливості: дітей тієї чи іншої вікової групи. Його дотримування забезпечить нормальний розвиток дітей, створить фундамент для поступового зміцнення голосу, вироблення стійких навичок і умінь.

Серйозний і активний вплив репертуару на виховання і навчання дітей можливе лише тоді, коли він засвоюватиметься активно і свідомо. Кожне заняття має проходити на емоційному піднесенні.

Діти за допомогою педагога мусять глибоко вникати у зміст твору, розуміти кожне слово, переживати музичний розвиток з тим,щоб свідомо знаходити найточніші виконавські засоби.

Музичне мистецтво з методикою виховання 

Основні музичні жанри. Методика музичного виховання

Змістом музики є узагальнений, сконцентрований моральний досвід людства, отже, через музику людина пізнає й оцінює його. Багатогранний людський досвід, що розкривається в музиці, виступає у свідомості людини у певному моральному висвітленні завдяки емоційно-оціночним реакціям. Для того, щоб музика виконувала свою виховну роль, треба з раннього віку навчити дитину сприймати і переживати життєвий зміст музики. Втілення цієї ідеї у програмі - конкретизація у трьох основних сферах музики « трьох китів» - пісні, танцю, маршу, які є найпоширенішими, найбільш масовими і найдемократичнішими жанрами музики. Перед дітьми вони постають як фундамент музики. Завдяки знанням про розвиток цих основних сфер у школярів формується певне орієнтування у музиці.

Методика музичного виховання як наукова дисципліна вивчає загальні закономірності педагогічного процесу на матеріалі предмета « Музика», завдання, зміст, організацію, форми і методи роботи з молодшими школярами на уроках музики та в позаурочний час. Методика музичного виховання належить до окремих методик, бо в ній навчально-виховний процес в основному реалізується засобами одного виду мистецтва - засобами музики. Вона безпосередньо пов'язана з галуззю вікової педагогіки, бо присвячена музичній діяльності дітей молодшого віку. Мета курсу - підготувати учнів педагогічного училища до музичного виховання молодших школярів на уроках музики та в позаурочний час, допомогти ширше використовувати виховні можливості музичного мистецтва.

Завдання курсу методики музичного виховання - показати майбутньому вчителю шлях реалізації навчальної програми у процесі занять з учнями молодшого шкільного віку.

Поняття про музичну форму

Найперше треба звернути увагу на одночастинну форму, тобто таку, яка не членується на явно виражені самостійні розділи і характеризується єдиним, безперервним у своїй основі розвитком музичного матеріалу.

До найпростішої одночастинної форми належать інструментальні твори - мініатюри або пісні без приспіву. Звичайний обсяг - 8 тактів, іноді - від 4 до 18 тактів.

Проста двочастинна форма складається з двох частин, кожна з яких є простою одночастинною формою. Такі пісні з приспівом або танцювальна музика. Частини можуть бути контрастними.

Проста три частинна форма обов'язково передбачає симетричність побудови, яка складається з першої частини, середини і репризи. Перша частина являє собою просту побудову - звичайно період. Середня частина більшою чи меншою мірою відрізняється від крайніх частин.

Складна дво - і три частинна форми. В них кожна частина містить більш широкий розвиток, може бути просто двсн1 або тричастинною формою. Складна двочастинна форма: Ноктюрн соль мінор Ф.Шопена.

Опера - синтетичний художній твір, зміст я кого втілюється засобами музичної драматургії у сценічних музично - поетичних образах. Опера органічно поєднує в театральному дійстві вокально-інструментальну, хорову музику, драматургію , образотворче мистецтво.

Балет - вид сценічного мистецтва, зміст якого розкривається в танцювально-музичних образах. Витоки його - у народних танцях. Балет як мистецтво належить до театральних жанрів

Ораторія    багаточастинний твір для для солюючих голосів, хору і оркестру.

Ораторія нагадує оперу, бо має закінчені музичні номери Основою для ораторії слугує певний сюжет. Рондо − музична форма, яка ґрунтується на багатократному, не менше трьох разів, повторення однієї й тієї і самої теми , з яким чергуються інші розділи - епізоди.

Сонатна форма - музична форма, основана на зіставленні й розвитку двох тем.

Сонатна форма складається з 3 розділів:

1 - експозиції - зав'язки дій.

2 - розробка - драматичний центр сонатної форми.

3 - реприза - розв'язка дії

Пісенний репертуар, вимоги до його підбору

Репертуар - найважливіше, стрижневе питання творчого колективу. Вміло підібраний, високохудожній репертуар забезпечує творчо - активне життя хорового колективу, постійно підвищує виконавську майстерність .

Як хору в цілому, так і кожного окремого виконавця зокрема. Але вчитель може доповнювати і змінювати репертуар програми залежно від підготовленості класу, місцевих традицій, появи нового дитячого репертуару.

Безперечно, один з головних критеріїв у питанні добору репертуару психофізіологічні можливості: дітей тієї чи іншої вікової групи. Його дотримування забезпечить нормальний розвиток дітей, створить фундамент для поступового зміцнення голосу, вироблення стійких навичок і умінь.

Серйозний і активний вплив репертуару на виховання і навчання дітей можливе лише тоді, коли він засвоюватиметься активно і свідомо. Кожне заняття має проходити на емоційному піднесенні.

Діти за допомогою педагога мусять глибоко вникати у зміст твору, розуміти кожне слово, переживати музичний розвиток з тим,щоб свідомо знаходити найточніші виконавські засоби.

Група: ВШ-41

16.03 - 27.04

Дисципліна: «Основи ритміки і хореографії з методикою»

Інструкція до самостійної роботи

№ з/п	Назва теми
	Змістовий модуль 1. Основи музично-ритмічного виховання.
1	ТЕМА 1. Характер музичного твору,темп, динамічні відтінки.
2	ТЕМА 2. Будова музичного твору. Передача музичної форми в русі.
3	ТЕМА 3. Основні рухи та зв'язок з музикою.
4	ТЕМА 4. Загально-розвиваючі вправи.
5	ТЕМА 5. Гімнастичні вправи з предметами.
6	ТЕМА 6. Позиції і положення в народно-сценічному танці.
7	ТЕМА 7. Танцювальні вправи для розвитку техніки танцю.
	Змістовий модуль 2. Хореографія, її різновиди.
8	ТЕМА 2. Основні рухи українського народного танцю.
9	ТЕМА 3. Хороводні танці.
10	ТЕМА4. Побутові танці.
11	ТЕМА 5. Основні рухи російського народного танцю.
12	ТЕМА 6. Основні рухи білоруського народного танцю.
13	ТЕМА 7. Основні рухи танців народів Західної Європи, Америки, Африки.
14	ТЕМА 8. Масові танці, сюжетні ігри для молодших школярів.
	Усього годин

 

Рекомендована література

1.     Березова Г.О. Хореографічна робота з дошкільнятами / Г.О.Березова. – Київ : Муз.Україна, 1989. − 114 с.

2.   Бугаєць H.A. Методика роботи з хореографічним колективом : навчальний посібник / Н.А.Бугаєць, В.М.Волчукова, М.С.Пінчук. – Харків : ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2009. − 99 с.

3.     Бугаєць H.A. Українські бальні танці / Н.А.Бугаєць, О.В.Німанська, М.С.Пінчук. − Харків: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2006. − 140 с.

4.       Народно-сценічний танець : основи курсу : методична розробка для студентів музично-педагогічного факультету, спеціальність «Хореографія» / О.В. Ліманська, О.В. Барабаш, В.В. Фомін. – Харків : ХДПУ, 2000. − 86 с.

ВШ-31

16.03 - 27.04

Дисципліна: "Музичне виховання з методикою"

Тема. Засоби музичної виразності. 

Тактування з сольфеджуванням в різних розмірах.

Майбутній вчитель повинен уміти сприймати і виявляти інтонаційну природу музики, орієнтуватися в нотному тексті. Однією з основних форм роботи для розвитку цих здібностей є спів з аркуша, тобто вміння заспівати за нотним записом незнайому пісню. 

Співаючи з аркуша, необхідно:

1.     Проглянути нотний текст і проаналізувати його, тобто визначити тональність, лад, розмір, темп, звернути увагу на тривалості нот. Спочатку аналіз може бути елементарний, а в муру зростання складності прикладів і засвоєння нових теоретичних знань він має бути більш поглибленим.

2.   Розглянути ритмічну будову твору, відбити ритм, прочитати назви

нот,дотримуючись їх тривалості й тактуючи. Звернути увагу на початок твору - з повного чи неповного такту він починається, перевірити правильність тактування.

3.   Провести ладове настроювання: проспівати гаму, тонічний тризвук, нестійкі звуки з розв'язанням у стійкі. Уважно проінтонувати перший звук мелодіі. У міру набуття навичок співу настроювання можна скоротити.

4.   Заспівати весь приклад, називаючи ноти і тактуючи, повторити ще раз.

Для співу з аркуша добирають матеріал, який поступово ускладнюють. Читати з аркуша необхідно без супроводу музичного інструмента. Якщо є невпевненість, треба повторити настроювання і. намагатися самостійно знайти потрібний ступінь чи зворот мелодії.

Необхідно уважно слухати свій спів, відчувати виразність мелодіі та ії розвиток. При сольфеджуванні можна чергувати спів індивідуальний, груповий та всією групою. Під час повторного проспівування пісень їх проспівують з текстом.

Тема. Методи розучування пісенно - хорового репертуару

Розучування пісні або хорового твору посідає центральне місце в хоровій роботі з дітьми. Правильне розучування пісні з хором повинно забезпечити швидке, свідоме, міцне й емоційне засвоєння пісні, в результаті якого хор міг би красиво, правильно, чисто, злагоджено і виразно виконати пісню.

Учитель має провести велику попередню підготовчу роботу над піснею: вслухатись в неї, продумати, зрозуміти найголовніше в ній, засвоїти текст, мелодію, проаналізувати її на предмет синтезу тексту і музики, побудови, засобів музичної виразності, визначити виконавський план, врахувати, які місця в пісні є складнішими, намітити послідовність у роботі, прийоми, які варто використати в процесі розучування.

При розучуванні пісні в дитячому хорі художня і технічна робота невіддільні, хоча можливе тимчасове ви членування однієї або іншої. Технічна робота із засвоєння пісні підкорена завданням художнього виконання.

Процес розучування пісні можна умовно поділити на 4 етапи:

1. Ознайомлення з піснею.

2.Засвоєння музичного і літературного тексту.

3.Робота над технікою художнього виконання .

4.Завершальна художня доробка.

Етапи ці умовні, бо вони не відокремлені один від одного.

Тема. Робота над засвоєнням навичок правильного дихання, звукоутворення, співацької постави, чистого інтонування

Згідно з програмою учні початкових класів мають оволодіти основними вокально-хоровими навичками: набути правильної співацької постави, вміти користуватися диханням, леї ким, округлим звуком, працювати над чіткістю дикції, співати всім класом в унісон чисто і злагоджено. Ці навички засвоюються комплексно, кожна з них вдосконалюється паралельно з іншими під час розучування пісень і вокальних вправ.

Співоча постава. З самого початку і протягом усього періоду навчання вчитель приділяє постійну увагу правильній поставі учнів. Вона є необхідною умовою правильного дихання, звукоутворення, звукоподачі.

Дихання . Правильне дихання під час співу є однією з умов хорошого вокального звучання. Перед тим як співати пісню, що йде в помірному темпі або повільно, треба взяти спокійне, глибоке дихання через ніс і, затримуючи подих, почати співати за знаком учителя.

Інтонування. Вміння точно відтворити висоту звуків, правильно інтонувати - одна з найважливіших умов співу. В інтонаціях пісні найбільше виявляється її музичний зміст, тому неправильне відтворення мелодичних зворотів порушує зміст мелодії.

Розучування пісні або хорового твору посідає центральне місце в хоровій роботі з дітьми. Правильне розучування пісні з хором повинно забезпечити швидке , свідоме , міцне й емоційне засвоєння пісні, в результаті якого хор міг би красиво, правильно, чисто , злагоджено і виразно виконати пісню.

Учитель має провести велику попередню підготовчу роботу над піснею: вслухатись в неї, продумати , зрозуміти найголовніше в ній, засвоїти текст, мелодію , проаналізувати її на предмет синтезу тексту і музики, побудови, засобів музичної виразності, визначити виконавський план, врахувати , які місця в пісні є складнішими, намітити послідовність у роботі, прийоми, які варто використати в процесі розучування.

При розучуванні пісні в дитячому хорі художня і технічна робота невіддільні, хоча можливе тимчасове ви членування однієї або іншої. Технічна робота із засвоєння пісні підкорена завданням художнього виконання.

Процес розучування пісні можна умовно поділити на 4 етапи : 

1.Ознайомлення з піснею.

2.3асвоєння музичного і літературного тексту.

3.Робота над технікою художнього виконання.

4.3авершальна художня доробка.

Етапи ці умовні, бо вони не відокремлені один від одного.

Тема. Робота над засвоєнням навичок правильного дихання, звукоутворення, співацької постави, чистого інтонування

Згідно з програмою учні початкових класів мають оволодіти основними вокально-хоровими навичками: набути правильної співацької постави, вміти користуватися диханням, леї ким, округлим звуком, працювати над чіткістю дикції, співати всім класом в унісон чисто і злагоджено. Ці навички засвоюються комплексно, кожна з них вдосконалюється паралельно з іншими під час розучування пісень і вокальних вправ.

Співоча постава. З самого початку і протягом усього періоду навчання вчитель приділяє постійну увагу правильній поставі учнів. Вона є необхідною умовою правильного дихання, звукоутворення, звукоподачі.

Дихання. Правильне дихання під час співу є однією з умов хорошого вокального звучання. Перед тим як співати пісню, що йде в помірному темпі або повільно, треба взяти спокійне, глибоке дихання через ніс і, затримуючи подих, почати співати за знаком учителя.

Інтонування. Вміння точно відтворити висоту звуків, правильно інтонувати - одна з найважливіших умов співу. В інтонаціях пісні найбільше виявляється її музичний зміст, тому неправильне відтворення мелодичних зворотів порушує зміст мелодії.

Розучування пісні або хорового твору посідає центральне місце в хоровій роботі з дітьми. Правильне розучування пісні з хором повинно забезпечити швидке, свідоме , міцне й емоційне засвоєння пісні, в результаті якого хор міг би красиво, правильно, чисто, злагоджено і виразно виконати пісню.

Учитель має провести велику попередню підготовчу роботу над піснею: вслухатись в неї, продумати, зрозуміти найголовніше в ній, засвоїти текст, мелодію , проаналізувати її на предмет синтезу тексту і музики, побудови, засобів музичної виразності, визначити виконавський план, врахувати, які місця в пісні є складнішими, намітити послідовність у роботі, прийоми, які варто використати в процесі розучування.

При розучуванні пісні в дитячому хорі художня і технічна робота невіддільні, хоча можливе тимчасове ви членування однієї або іншої. Технічна робота із засвоєння пісні підкорена завданням художнього виконання.

Процес розучування пісні можна умовно поділити на 4 етапи : 

1.Ознайомлення з піснею.

2.3асвоєння музичного і літературного тексту.

3.Робота над технікою художнього виконання.

4.3авершальна художня доробка.

Етапи ці умовні, бо вони не відокремлені один від одного.

Перелік питань на огляд знань 

з дисципліни "Музичне виховання з методикою навчання"

спеціальність 013 Початкова освіта

1.     Правила співу. Розучування пісні.

2.     Дикція. Виразність - головне завдання співу.

3.     Вокально – хорові вміння та навички.

4.     Знаки альтерації в музиці (дієз, бемоль, бекар).

5.     Сольфеджіо. Спів по нотах. Приклад.

6.     Основні властивості музичного звуку (тривалість, тембр, гучність, висота)

7.     Звукоряд, регістри, октави.

8.     Динамічні відтінки в музиці.

9.     Літературні позначення нот.

10.   Ступенева і тонова величина інтервалів.

11.   Основні диригувальні  жести ( увага, дихання, вступ, закінчення)

12.   Схеми тактувань в простих розмірах.

13.   Складні розміри. Показати  схеми тактування.

14.  Розспівування  хору.

15.  Основні позиції диригента ( постановка корпусу, рук,ніг, голови, плечей, передпліччя, кистей рук).